Нова українська школа: утопічні мрії, катастрофа чи реальний шанс змінити країну (опитування)

З 2018 року учні, які сядуть за шкільні парти, вчитимуться за концепцією «Нової української школи». Її Кабмін ухвалив 14 грудня.

Затверджена концепція передбачає перезавантаження української шкільної освіти, що включає у себе 12-річне навчання, отримання профільних знань у старших класах, інклюзивну освіту, здобуття компотентностей (уміння шукати, адаптуватися, співпрацювати тощо, — авт.ред.), а не тільки знань та чимало іншого.

ІА Дивись.info розбиралася, чи можливо все це втілити в українських реаліях, моделі освіти яких країн покладені в основу, що саме змінить у школах та у скільки це обійдеться держбюджету.

Навіщо зміни?

Над проектом «Нової школи» почали працювати три роки тому. Кабмін же ухвалив його тільки усередині грудня 2016. Концепція «Нової української школи» — це свого роду програма нововведень до середньої освіти у державі, яка має за мету змінити підхід вчителів до навчання учнів, а з самих дітей зробити не стільки «знаючих», скільки «думаючих» громадян.

Програма змін розрахована на добрі півтора десятка років. Так, школа, за задумом розробників концепції, має не стільки нашпиговувати учнів знаннями, скільки вчити їх ними користуватися, критично мислити.

«Сучасний учень заучує матеріал, щоб скласти екзамен і забути його. За влучним висловленням одного директора школи, це (нинішня програма – авт. ред.) як фарширована риба, яка нібито риба, але не плаває».

міністерка освіти і науки України Лілія Гриневич

Упорядники ж самої концепції зауважують, що «за експертними прогнозами, у 2020 році найбільш затребуваними на ринку праці будуть вміння навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі. Але українська школа не готує до цього».

Ба більше, за зауваженнями тої ж Лілії Гриневич, сьогодні інтерес до школи діти втрачають вже у 3-4 класі. Раніше ж це ставалося у 7-8.«Донедавна ми намагалися встигнути дати школярам якомога більше інформації. Це призвело до того, що сьогодні українська школа виховує не спеціаліста XXI століття, а вчителя з XX століття.

Прогресивний світ більше не орієнтується на велику порцію знань, яка щодня має зростати. Він намагається давати компетентність. Це не означає, що ми припиняємо працювати зі знаннями. Але це означає, що ми маємо визначитися, які з них є пріоритетними. Знання — це база для формування стійких умінь, цінностей і ставлення», — підсумувала міністерка у рамках освітнього майданчика на Форумі видавців.

Нова сторінка