6 клас. Урок 7

Урок № 7
Тема. Єгипетські міфи. Ра та Апоп. Міф про те, як Тефнут покинула Єгипет
Мета: ознайомити учнів з особливостями єгипетської міфології, розглянути міфи про Ра,
Апопа, про те, як Тефнут залишила Єгипет; вчити учнів формулювати власну думку щодо
прочитаного; розвивати любов до читання міфологічних творів.
Обладнання: додаток (4 слайди): ілюстрації до єгипетських міфів; тексти міфів.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Хід уроку                               Оригінальність та неповторність

Стародавнього Єгипту — причина його

особливої привабливості та разом із тим

визначеної чужості нам, з якою ми часто не

можемо примиритися ні розумом, ні серцем.

В. Замаровський

І. Актуалізація опорних знань учнів. Перевірка виконання домашнього завдання.

Методичний коментар: учні зачитують власні міфи у класі, інші – коментують прослухане

й разом із учителем оцінюють якість виконання домашнього завдання.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь учителя про єгипетську міфологію (слайди 1-4). Єгипетська міфологія почала

формуватися в VI–IV тисячолітті до н.е., задовго до виникнення класового суспільства. У

кожній області (номі) складався свій пантеон і культ богів. В уяві стародавніх єгиптян світ

буквально кишів найрізноманітнішими богами та духами. Боги у вигляді тварин, з головами

птахів і звірів, боги-скорпіони, змієбоги діють у єгипетських міфах поряд з божествами в

людському вигляді. Чим могутнішим уважався бог, тим більше приписувалося йому

культових тварин, у вигляді яких він міг з'являтися перед людьми. Єгиптологи налічили в

староєгипетському пантеоні понад дві тисячі богів! Можна сміливо стверджувати, що навряд

чи існувала в країні якась живність, яку бодай в одному з номів не вважали б священною.

2. Усний переказ учнями давньоєгипетських міфів про Ра, Апопа та про те, як Тефнут

покинула Єгипет (перевірка виконання учнями індивідуального домашнього завдання).

Методичний коментар: учні переказують самостійно прочитані міфи, після кожної

розповіді решті учням класу пропонуються для виконання завдання: після розповіді про бога

сонця Ра – фронтальна бесіда; після переказу про Апопа – асоціативний диктант; після

переказу міфу про те, як Тефнут покинула Єгипет, – складання сенкану «Тефнут».

3. Фронтальна бесіда.

– Ким є Ра згідно давньоєгипетської релігії?

– Який вигляд мав бог Сонця Ра?

– Як народився Ра?

– Як Ра створив перших людей?

– Що перевозив у Барці Вічності бог Ра зі своїми помічниками?

– Яким був напрямок шляху Барки Вічності вдень?

– Як пояснювали давні єгиптяни зміну дня та ночі?

4. Асоціативно-розподільний диктант.

Методичний коментар: учитель пропонує учням записати в одну колонку слова, які є

близькими до образу бога Сонця Ра, а в іншу – до бога Апопа.

Лотос, володар злих сил, Барка Вічності, строкатий, один ковток, сокіл, сльози, змій, бог

Сонця.

Складання сенкану.

Зразок сенкану «Тефнут»

Тефнут

Всесильна, життєдайна

Поливала, розлютилася, втекла

Втеча Тефнут – причина засухи

Дощ

ІІІ. Узагальнення вивченого на уроці.

1. Обговорення епіграфа до уроку (епіграфом до уроку є вислів

словацько-чеського письменника, автора багатьох науково-популярних праць і дослідника

античної історії Греції, Риму, Єгипту, Месопотамії, Шумеру; перекладача з англійської,

німецької, французької та латинської мов).

ІV. Оцінювання роботи учнів на уроці.

V. Домашнє завдання.

Для всіх учнів.

Створити короткий словник-довідник найвідоміших богів давньої Греції, Єгипту та Індії (5-6

імен).

Індивідуальне завдання.

Підготувати 3-4 запитання для літературного аукціону з вивченої теми.

6 клас. Урок 6

Урок № 6
Тема. Індійські міфи. Про створення ночі. Про потоп
Мета: ознайомити учнів з особливостями індійської міфології, розглянути міфи про
створення ночі та потоп; розвивати навички роботи з текстом і критичного коментування
прочитаного, узагальнення висновків; формувати стійкі морально-етичні переконання та
виховувати любов до читання.
Обладнання: додаток (2 слайди): зображення бога Брахми, тексти міфів.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
Пустеля – це Бог без людей.
Оноре де Бальзак
І. Актуалізація опорних знань учнів. Перевірка виконання домашнього завдання.
Методичний коментар: учні працюють у парах, по черзі диктуючи один одному
твердження та ставлячи у зошитах відповідні позначки «+» або «-» (загальна кількість
балів за виконану роботу – 12: 6 балів – за власні твердження та 6 балів – за виконання
завдання, підготовленого однокласником).
Орієнтовні твердження
1. Орфей просив Зевса врятувати Еврідіку. (-)
2. Еврідіка померла від укусу змії. (+)
3. Орфея через ріку Стікс перевіз Харон. (+)
4. Юну Персефону викрав Гермес. (-)
5. Персефона не могла повернутися на землю бо скуштувала у підземному царстві декілька
зерен гранату. (+)
6. Аїд погодився відпускати Персефону до Деметри п’ять разів на рік. (-)
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Розповідь учителя про індійську міфологію (word-документ).
2. Робота з ілюстрацією: обговорення зображення бога Брахми (слайди 1-2).
– Чотири його руки представляють чотири сторони світу .
– Світ виник з води. Тому Брахма несе воду в судині.
– Чітки, котрі він перебирає, зображують Час.
– Сім Лока, світів, представлені сімома лебедями.
– Лотос, на якому сидить Брахма, представляє Землю.
2. Усний переказ учнями міфу про створення ночі.
3. Фронтальна бесіда.
– Чому Ямі дуже тужила?
– Навіщо боги створили ніч?
– Як, на думку давніх індусів, допомагає людині зміна дня та ночі?
– Як сучасна наука пояснює зміну дня та ночі?
4. Робота із підручником: читання міфу про потоп.
5. Індивідуальні повідомлення заздалегідь підготовлених учнів (біблійне сказання про
всесвітній потоп).
ІІІ. Узагальнення вивченого на уроці.
1. Порівняльна характеристика індійського міфу про потоп та біблійного сказання за
стратегією «Кола Вена».

2. Обговорення епіграфа до уроку.

ІV. Оцінювання роботи учнів на уроці.

V. Домашнє завдання.

Для всіх учнів.

Письмово скласти міф про створення ночі.

Індивідуальне завдання.

Підготувати усні перекази давньоєгипетських міфів про Ра, Апопа та втечу богині Тефнут.

6 клас. Урок 5

Урок № 5
Тема. Орфей і Еврідіка. Деметра і Персефона
Мета: опрацювати тексти давньогрецьких міфів про Орфея та Еврідіку, Деметру і Персефону;
розвивати навички роботи з текстом, формулювання власного ставлення до прочитаного;
виховувати любов до читання.
Обладнання: додаток (2 слайди): ілюстрації М. Тімакова до міфів, аудіозапис фрагменту
опери К. Глюка «Орфей і Еврідіка».
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
Кохати – значить безупинно боротися з
тисячами перешкод у нас самих і
навколо нас.
Дж. Голсуорсі
І. Активізація уваги. Перевірка виконання домашнього завдання.
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Робота з вивченням міфу про Орфея та Еврідіку.
Слово вчителя. Інколи, коли ми чуємо спів окремих вокалістів, кажемо: «Співає, немов
Орфей!» Хто ж він, цей Орфей?
2. Конкурс на кращий усний переказ міфу (групова робота).
3. Розподільний диктант.
Методичний коментар: учні в зошитах креслять таблицю, в ліву колонку якої записують
імена персонажів міфу (Орфей, Еврідіка, Харон, Аїд); учитель називає вчинок (репліку)
персонажа, учні занотовують його у відповідний рядок правої колонки таблиці.
Персонаж Вчинок, вислів (репліка)
Орфей Спустився в підземне царство, щоб знайти кохану.
Своїм нетерпінням убив Еврідіку.
Сім днів та сім ночей співав і плакав на березі Стіксу.
Еврідіка Наступила на отруйну змію.
Харон Перевіз Орфея через ріку Стікс.
Аїд «Ти не повинен озиратися».
4. Прослуховування фрагменту опери К. Глюка «Орфей і Еврідіка».
Завдання для учнів: висловити свої враження від прослуханого.
5. Робота з вивченням міфу про Деметру та Персефону.
Слово вчителя. Чому на зміну зимі приходить весна? Наука стверджує: Земля обертається
навколо Сонця, то наближаючись, то віддаляючись від небесного світила. Тоді, коли відстань
від Землі до Сонця найбільша, на планеті панує зима. Із наближенням Землі до Сонця настає
нова пора року – весна: пробуджується природа, розпускаються дерева, дні стають довшими.
6. З’ясування змісту міфу про Деметру та Персефону.
Методичний коментар: група учнів, яка читала вдома міф про Деметру та Персефону,
переказують на уроці сюжет твору, інші – складають стислий план прослуханого,
обговорюють його та доповнюють.
Орієнтовний план міфу
1. Деметра – богиня землі, родючості та хліборобства.
2. Персефона (Кора) – улюблена донька Деметри.
3. Аїд з’ясовує причину страшного гуркоту.
4. Жарт Афродіти, богині кохання.
5. Закоханий Аїд викрадає Персефону.
6. «Мамо, мамо, рятуй мене!»
7. Лихе передчуття матері.
8. Невпізнанна богиня Деметра.
9. Геліос розкриває таємницю зникнення Кори.
10.Тяжкі часи для людей та землі.
11. Допомога Гермеса.
12. Підступність Аїда.
13. Рішення Зевса.
7. Робота з ілюстративним матеріалом до уроку (слайди 1-2).
Завдання для учнів: усно прокоментувати ілюстрації.
ІІІ. Узагальнення вивченого на уроці.
1. Складання сенкану.
1 варіант – «Орфей».
2 варіант – «Деметра».
2. Обговорення епіграфів до уроку.
ІV. Оцінювання роботи учнів на уроці.
V. Домашнє завдання.
Для всіх учнів.
1. Cкласти 6 тверджень «Істинне-хибне» за міфами про Орфея та Еврідіку, Деметру та
Персефону.
2. Прочитати індійський міф про створення ночі, підготуватися до його переказу.
Індивідуальне завдання.
Підготувати повідомлення «Біблійне сказання про всесвітній потоп».

6 клас. Урок 4

Урок № 4
Тема. Нарцис. Пігмаліон і Галатея
Мета: опрацювати тексти давньогрецьких міфів про Нарциса, Пігмаліона та Галатею;
формувати здатність до типологічного узагальнення характеристик міфологічних образів, на
основі узагальнення – сталі морально-етичні переконання; виховувати любов до читання.
Обладнання: додаток (3 слайди): ілюстрації М. Тімакова до міфів; допоміжні засоби для
проведення літературного аукціону (дерев’яний молоточок, призи).
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Міф
Міф / казка
Прометей -
…….
Тематичні
групи
Розповіді про
облаштування
…
Розповіді
давніх людей
Хід уроку
Серед усіх вад, що принижують людську
гідність, себелюбство є найогиднішою.
У.Теккерей
І. Актуалізація опорних знань.
1. Прийом «Літературний аукціон».
Методичний коментар: літературний аукціон – гра, в якій перемагає той, чия відповідь є
останньою. Гру проводить «головний аукціоніст». Для нього потрібно підготувати
дерев’яний молоточок та маленький дзвіночок. Завдання можуть бути різними, проте
потрібно передбачити значну кількість варіантів відповідей. Після кожної правильної
відповіді «аукціоніст» повільно рахує до трьох; той з гравців, хто останнім дає правильну
відповідь, вважається переможцем.
Завдання літературного аукціону.
1. Назвіть відомих вам персонажів давньогрецьких міфів.
2. Як Прометей допомагав людям? Чому він їх навчив?
3. Які подвиги здійснив Геракл?
4. Назвіть риси характеру Прометея.
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Робота з міфом про Нарциса.
А) Прийом «Істинне-хибне».
Методичний коментар: частина учнів, які вдома складали 7 тверджень про зміст міфу,
зачитують твердження, інші – коментують твердження, погоджуючись чи спростовуючи
його, розширюють відповідь, детально переказуючи ключові епізоди.
Орієнтовні твердження
1. Нарцис був прекрасним та самозакоханим юнаком. (+)
2. Німфа Луна ненавиділа Нарциса. (-)
3. Богиня Афродита підтримувала Нарциса. (-)
4. Герой закохався у своє відображення, яке побачив у діжці з водою. (-)
5. Багато днів провів закоханий юнак біля струмка, милуючись своїм відображенням. (+)
6. Довге і щасливе життя було у Нарциса. (+)
7. Квітку, що виросла на місці, де помер Нарцис, люди назвали конвалією. (-)
Б) Робота з епіграфом до уроку.
Методичний коментар: учні читають вислів, розмірковують над прочитаним,
висловлюють власні судження.
2. Робота з міфом про Пігмаліона та Галатею (слайди 1-3).
Методичний коментар: учні самостійно складають інформаційне гроно «Пігмаліон та
Галатея», після виконання обговорюють.

ІІІ. Узагальнення вивченого на уроці.

1. Прийом «Телеанонс». Методичний коментар: учні отримують творче завдання

анонсувати один із вивчених на уроці міфів, зацікавлюючи ним читачів.

ІV. Домашнє завдання.

Прочитати міфи про Орфея та Еврідіку, Деметру та Персефону, підготуватися до їх усного

переказу.

Індивідуальне завдання.

Створити ілюстрації до вивчених на уроці міфів.

6 клас. Урок 3

Урок № 3
Тема. Міфи про Геракла (1-2 твори). Дедал і Ікар
Мета: ознайомити учнів із давньогрецькими міфами про Геракла, Дедала та Ікара; вчити
визначати риси характеру міфологічних героїв; формувати навички колективної та групової
роботи; виховувати інтерес до читання міфологічних творів.
Обладнання: додаток (3 слайди): ілюстрації М. Тімакова, репродукція полотна Г. Дрейпера
«Оплакування Ікара»; роздавальні картки для складання інформаційного грона; тексти міфів.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
Хто осмислено спрямовується заради добра в
небезпеку і не боїться її, той мужній, і в
цьому мужність.
Аристотель
І. Актуалізація опорних знань (прийом «Гронування»).
Методичний коментар: на початку уроку вчитель у довільному порядку розкладає на парти
роздавальні картки, які будуть використані для створення на класній дошці інформаційного
грона з теми «Міф», матеріал кожної картки учні мають усно розширити,
прокоментувати, доповнюючи відповіді однокласників.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Робота з міфом про Геракла.
Рольова навчальна гра «Один день із життя героя».
Методичний коментар: учні, спираючись на прочитані вдома міфи про Геракла («Авгієві
стайні» та «Пес Кербер»), розповідають від імені Геракла про один день із його життя (як
він очистив Авгієві стайні та привів пса Кербера із підземного царства мертвих).
Робота із підручником: учні складають план до одного із міфів (за вибором учнів).
Робота в парах: учні визначають риси характеру Геракла та занотовують їх до зошита.
2. Робота з міфом про Дедала та Ікара.
Рольова навчальна гра «Герой про себе».
Методичний коментар: учень від імені Дедала переказує сюжет міфу (це завдання
виконують лише ті учні, які на попередньому уроці отримали індивідуальне домашнє завдання
прочитати міф про Дедала та Ікара)
Робота за стратегією «Сітка Елвермана».
Методичний коментар: учні за допомогою таблиці працюють над проблемним запитанням
«Чи є зразком для наслідування Дедал?», у праву колонку занотовуючи аргументи на
підтримку твердження , а в ліву – ті аргументи, що заперечують вислів.

ІІІ. Узагальнення та систематизація вивченого на уроці.
1. Перегляд ілюстрацій до вивчених на уроці міфів.
2. Коментування ілюстрацій учнями (слайди 1-3).
3. Обговорення епіграфа до уроку.
ІV. Оцінювання роботи учнів на уроці.
V. Домашнє завдання.
Для всіх учнів.
Прочитати міф про Пігмаліона та Галатею, підготуватися до усного переказу.
Індивідуальні завдання.
1. Прочитати міф про Нарциса, підготуватися до усного переказу
2. Скласти 7 тверджень «Істинне-хибне» на знання змісту міфу.

6 клас. Урок 2

Урок № 2
Тема. Поняття про міф. Основні тематичні групи міфів (про створення і будову світу,
про героїв, календарні). Відображення єдності людини й природи в міфах різних народів.
Популярні міфологічні образи, сюжети, мотиви різних народів. Грецькі міфи. Міф про
Прометея
Мета: ознайомити учнів з міфом як формою колективної свідомості первісних людей;
розвивати критичного мислення, виховувати інтерес до осмислення міфологічних творів.
Обладнання: додаток (2 слайди): ілюстрації М. Тімакова, тексти міфів.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
Бо давній грек хоч віку молодого, та знав, що
світ складається із див.
Л. Костенко
І. Мотивація навчальної діяльності.
Вступне слово вчителя. Ще з прадавніх часів наші предки прагнули зрозуміти, як виникли
земля, небо, вода, хто створив людей, тварин, рослини. Вони складали розповіді, в яких
відображалися їхні уявлення про грізний, незрозумілий світ, богів, духів,
явища, від яких залежало їхнє життя...
Минали століття. Ці старовинні розповіді, що передавалися з вуст в уста, почали називати
міфами (з грецької – «слово, переказ»).
Із часом їх записали і зібрали разом як твори усної народної творчості. У змісті міфів
різних народів є чимало схожого: у них розповідається про богів, духів, створення світу,
героїчні подвиги, про те, як виникали ремесла, міста.
Отже, міфи є колективною творчістю первісних людей. Їх називають колискою людської
уяви та творчості.
ІІ. Актуалізація опорних знань (стратегія «Знаю. Хочу знати. Вивчив»).
Методичний коментар: учні створюють у робочих зошитах таблицю (перша колонка –
«Знаю», друга – «Хочу знати», третя – «Вивчив»), на цьому етапі уроку працюють над
заповненням першої колонки, пригадуючи все, що вони вже знають про міфи.
Знаю Хочу знати Вивчив
1. Міфи – продукт
колективної творчості
первісних народів.
2. Кожен народ має свою
міфологію.
3. Відомі міфи про
Геракла, Прометея тощо.
Чому міфи
називають
колискою
людської уяви та
творчості?
Заповнюється на наступному етапі уроку
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Самостійна робота учнів із підручником.
Методичний коментар: учні отримують завдання прочитати відповідний розділ
підручника та підготуватися до заповнення третьої колонки таблиці.
2. Обговорення вивченого та заповнення таблиці.
Знаю Хочу знати Вивчив
1. Міфи – продукт
колективної творчості
первісних народів.
2. Кожен народ має свою
міфологію.
3. Відомі міфи про
Геракла, Прометея тощо.
Чому міфи
називають
колискою
людської уяви та
творчості?
1.Міф – (від грец. Μύθος —
казка, переказ, оповідання) — розповідь
давніх людей про богів, демонів і героїв та
історії про походження світу, богів і
людства.
2. Міфологія – наука, що вивчає міфи;
сукупність міфів одного народу.
3. Міф відрізняється від казки.
4. Основні тематичні групи міфів :
– міфи про походження світу та Всесвіту,
так звані космогонічні міфи;
– міфи про походження людини й
виникнення суспільних відносин- це
антропогонічні міфи;
– міфи про культурних героїв, які
познайомили людей з культурними
цінностями й благами;
– календарні міфи - це міфи, пов’язані з
циклом календарних обрядів, як правило, з
аграрною магією, орієнтованою на
регулярну зміну пір року, особливо на
відродження рослинності навесні, на
забезпечення врожаю.
5. Одна з найбагатших міфологій –
міфологія давніх греків
Методичний коментар: довідковий матеріал для вчителя для характеристики міфів
розміщено у word-документі до уроку.
3. Робота з міфом про Прометея (слайди 1-2).
– Усний переказ учнями міфу.
– Робота з порівняльною характеристикою Прометея та Зевса (заповнення таблиці).

ІІІ. Узагальнення та систематизація вивченого на уроці.
1. Обговорення епіграфа до уроку.
2. Чому Прометея називають тираноборцем?
ІV. Оцінювання роботи учнів на уроці.
V. Домашнє завдання
Для всіх учнів.
1. Прочитати міфи про Геракла («Авгієві стайні» та «Пес Кербер»), підготуватися до їх усного
переказу.
2. Повторити вивчене про міф.
Індивідуальне завдання.
Прочитати міф про Дедала та Ікара, підготуватися до усного переказу подій від імені Дедала.

6 клас. 1 урок

Урок № 1
Тема. Література як вид мистецтва. Художній образ
Мета: організувати для роботи з підручником, формувати мотивацію навчально-пізнавальної
діяльності; актуалізувати знання про літературу як вид мистецтва, з'ясувати поняття
«художній образ»; обговорити значення художньої літератури в становленні особистості,
житті людства, виховувати любов до читання.
Обладнання: додаток (3 слайди): тема, запитання до бесіди; виставка програмових творів.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
Сонце освітлює людині шлях,
книжка дає їй крила.
Народна мудрість
І. Мотивація навчальної діяльності.
1. Слово вчителя. Рік тому, такого самого, як і сьогодні, вересневого дня розпочали ми
подорож сторінками світової літератури. Перед нами розгортались картини минулих епох, а
надії і тривоги різних народів приходили до нас в образах казок, в яких добро завжди
перемагає. Ми познайомилися з письменниками різних країн і побачили, що всі вони
захоплюються людьми сильними і добрими, хочуть, щоб ми жили у правді, злагоді і мирі
(слайд 1).
2. Робота з епіграфом.
– Народна мудрість говорить: «Сонце освітлює людині шлях, книжка дає їй крила».
– Як ви розумієте ці слова?
– Про що, на вашу думку, піде мова на уроці?
3. Фронтальна бесіда (слайд 2).
– Пригадайте, що таке фольклор і які жанри фольклору ви знаєте.
– Які казки народів світу ви пам’ятаєте?
– Пригадайте ваші улюблені вірші, в яких поети змальовували красу природи.
– Що розповів про світ природи Ернест Сетон-Томпсон в оповіданні «Лобо»?
– Які епізоди повісті Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра» вам запам’яталися?
– Розкажіть про «гру в радість» персонажів повісті Е. Портер «Поліанна».
– Які каламбури із казки Л. Керролла «Аліса в Країні Див» вам запам’яталися?
– Опишіть світ, створений казками Туве Янсон.
Слово вчителя. Прочитані книги відкривають перед нами безмежні обрії знань. Написані в
далеких від нас країнах, іншою мовою, вони приходять до нас у перекладах, і герої цих книг
стають для нас добрими друзями. Ці твори не знають кордонів, долаючи простір і час.
Дивовижна сила літератури...
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Ознайомлення з підручником, його структурою, авторською передмовою.
2. Опрацювання теорії літератури з даної теми.
Слово вчителя. Із давніх-давен людина тягнеться до образного осмислення життя. Так
виникло мистецтво. Зародившись у первісному суспільстві, воно стає найважливішою
складовою духовної культури людини, людства в цілому. Вирішальна ознака усіх видів
мистецтв – образність: в архітектурі та скульптурі – пластичні образи, в живописі – зорові,
танцювальному мистецтві й пантомімі – динамічні, рухові; музиці – звукові; театрі й кіно –
сценічні...
Художня література – один із найпопулярніших видів мистецтв. Її ще називають
мистецтвом слова або красним письменством, бо вона відтворює картини людського життя
образним словом. А стає образним слово тоді, коли не лише називає предмети чи явище, а й
узагальнює, викликає певні переживання, дає оцінку, тобто має певну емоційність. Отже, у
художньому творі словесний образ є ключовим.
Словникова робота.
Художній образ – узагальнена картина людського життя і навколишнього світу (людина,
природа, предмет, подія, явище), втілена в індивідуальну мистецьку форму творчою уявою
художника. Ця картина створюється за допомогою естетичного сприйняття, тобто з погляду
прекрасного.
У літературі є дуже багато творів, у яких створені образи, що хвилюють кожне покоління
людей, образи, які надихають на творчі пошуки митців різних часів. Для кожного із нас
величезне значення мають образи Христа, Богоматері та інші біблійні образи. Такі образи
мають назву «вічних», бо вони носії рис, які завжди притаманні людині.
Словникова робота.
Вічні образи – це літературні образи, які за глибиною художнього узагальнення виходять за
межі конкретних творів та зображеної в них історичної доби, містять у собі невичерпні
можливості філософського осмислення буття.
3. Робота з підручником.
Методичний коментар: учні читають статтю підручника «Художній образ» та
виписують у робочі зошити визначення понять: художній образ, традиційний образ, вічний
образ.
ІІІ. Узагальнення та закріплення вивченого.
– Які види мистецтва ви знаєте?
– Назвіть засоби відображення життя у різних видах мистецтва.
– За яких умов слово стає образним?
– Чим художній образ відрізняється від речей, предметів, явищ реального світу?
– Назвіть традиційні образи українського і зарубіжного фольклору.
– Наведіть приклади вічних образів із фольклору, прочитаних літературних творів, знайомих
видів мистецтва.
– Які ви знаєте висловлювання про значення книги у житті людства?
ІV. Домашнє завдання (слайд 3).
Для всіх учнів.
1. Опрацювати літературознавчі поняття та вміти навести приклади з творів.
2. Підготувати усну розповідь про улюблену книгу, яку прочитали влітку.
3. Прочитати міф про Прометея, підготуватися до усного переказу.
Індивідуальні завдання.
1. Взяти інтерв'ю у своїх батьків чи інших дорослих, сформулювавши 2-3 запитання на тему
«Роль художньої літератури у моєму житті».
2. Розв’язати кросворд «Літературний».
 незрозумілий світ, богів, духів,
явища, від яких залежало їхнє життя...